- роздобрілий
- [роздоубр’і/лией]
м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
роздобрілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
роздобрілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до роздобріти. 2) у знач. прикм.Який став товстим, огрядним … Український тлумачний словник
товстий — I 1) (великий об ємом і поперечим перерізом), грубий, дебелий 2) (про людину який має гладке, огрядне тіло), гладкий, грубий, огрядний, опасистий, одутлий, повнотілий, повний, дорідний, пухкий, пухлий, дебелий, натоптаний, тлустий, м ясистий,… … Словник синонімів української мови